Забудь усі слова,
схопи ті мрії сильно.
І тільки не проси,
підкинь над небосхилом.
Ув'язнюй ті роки,
болючі у темниці.
Хай лишаться гріхи,
в найглибшім дні криниці.
Заший пітьму у шовк,
закидай злість камінням.
Більше не хижий вовк,
харчується насінням.
Збудуй із диму храм,
із попелу домівку.
Залиш гірке десь там,
загорнуте у плівку.
Лиши старе позаду,
створи нове сьогодні.
Прямуй у центрі граду
засяявши з безодні..
