(еквіритмічний переклад пісні Ірини Білик)
Плюс – все минуло, мінус – пітьма…
Сплю, розумію, я вже сама…
Годі торкатись теплих долонь…
Вже не запалиш в серці вогонь…
Вже не запалиш в серці вогонь…
Я заспівала тобі свою пісню,
Але тобі її слухати пізно,
Бо на кохання в нас погляди різні…
Я вже не твоя…
Але мене ти нешвидко забудеш,
І навіть може когось ти полюбиш,
Але шукати мої очі будеш:
Любов – яд…
Зовсім не снишся років зі сто,
В фільми і книги вірить же хтось…
Зовсім не пальці, зовсім не кров…
Плюс – посміхайся, мінус – любов…
Плюс – посміхайся, мінус – любов…
Я заспівала тобі свою пісню,
Але тобі її слухати пізно,
Бо на кохання в нас погляди різні…
Я вже не твоя…
Але мене ти нешвидко забудеш,
І навіть може когось ти полюбиш,
Але шукати мої очі будеш:
Любов – яд…
Дівчинка плаче, тане весна…
Як пояснити знає вона…
Хрипне мобільний: Мила, привіт!
Ні! Вихід закрили! Стоп: турнікет!
Я заспівала тобі свою пісню,
Але тобі її слухати пізно,
Бо на кохання в нас погляди різні…
Я вже не твоя…
Але мене ти нешвидко забудеш,
І навіть може когось ти полюбиш,
Але шукати мої очі будеш:
Любов – яд…
Любов – яд…
16.08.2023
Відео пісні (караоке):
https://youtu.be/aQhX1jPd1Qg
