Рожева хмарка сяє свіжістю –
Бабуся з флоксами сидить,
Прекрасними своєю ніжністю…
…І голос твій іще дзвенить
З такою слушною порадою,
З бажанням – зупинити мить,
Мою любов, що стрімко падала,
Піднести знову у блакить!
Звучить з турботою і ласкою,
Своє підставивши крило…
О, квіти, що здаються казкою,
Мого кохання джерело!
Той промінь, що в мені захований,
Палай світліше, не зникай!
З букетом флоксів, зачарована,
Спішу до тебе. Зачекай!
