Блукаючи роками поміж люду,
Не бачивши того, що було поруч,
Моє життя крутилося по світу,
Як зазвичай ліворуч та праворуч.
Воно гойдало в сторону провалу,
Бувало, що й до успіху вело.
І все ж мені було чогось замало,
Прийшов той час, як зрозумів кого.
Розводилися стежки наші часто,
Крізь сотні ранків хмари повело,
От тільки висновки робити передчасні,
Давай разом робити будемо.
