І наостанок декілька мазків
На полотно причинної картини,
Де між світами наслідок зв'язків
Маніфестують лонові глибини.
Чомусь в цей час мені бракує слів,
Аби сказати дещо на останок.
Весь ґніт думок, що купчились, зотлів.
Безмовна ніч народжує світанок,
Який так само буде мовчазним.
І день новий полине у Безмовність,
Та буде ласка Серця поруч з ним.
А інше все – то є лише умовність.
11.01.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
