Нема й не буде в білім світі сили,
Яка б зборола український дух.
Тим більше, орки, хитрі та спесиві.
Ми ж переможем дику цю орду!
На повний голос заявляєм світу:
Ми українці. Ми іще живі,
Хоч гинуть у війні дорослі й діти,
І запеклася кров на рукаві,
Та ми живі. Хоч воювать непросто,
Із мертвих ми навчились воскресать.
Російську ліквідовуєм коросту.
Ми – Україна. Це ж – любов, краса!
Снаряди, міни, бомби і ракети,
І неба неприкрита висота.
На тілі України куль букети,
Та ми живі, бо це земля свята.
Хіба не ми збудили тебе, світе,
Від летаргічного твого міцного сну,
Як сонце Землю проситься зігріти,
Аби після зими послать весну,
Так ми сьогодні гордо заявляєм:
Ми – Україна й жити нам в віках,
І московитів скоро вже здолаєм.
Героям слава! Слава воякам!
12.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Повністю Вас підтримую! І аплодую кожному слову, так натхнено написаному, особливо з тією співзвучністю, що відчував і відчуваю сам. Бо ми всі зараз українці єдині в цьому, і пишаємося тим, що ми саме - українці. У Вас такий величезний доробок власних віршів, що і не встигнути перечитати до кінця війни. Одні назви віршів чого тільки варті. І відчуваю серцем, що теж дуже співзвучні з тими, що виклав і сам тут в своїй збірці "Вітрилаа Волі". Щира Вам подяка за співзвучність. З повагою, і завжди Вам радий.
Спасибі, Юрію, за такий прекрасний комент. Вибач, але я не завжди відповідаю на коменти: і зайнята, і здоров'я підводить. Нещодавно зробили катаракту, але є проблеми. Все одно рада, що нашого проукраїнського полку збільшилося і ми можемо розраховувати на порозуміння, підтримку. Раніше сайт кишів тролями-русофобами, а вони на образи щедрі. Мене двічі блокували. Це вже моя третя сторіночка. Творчих успіхів тобі, здоров'я й ПЕРЕМОГИ нам усім.
Чудово! Саме такого вірша бракувало - про непереможний український дух. І що світ розбудили. Схоже, що в цілому світі крім України нема кому постояти за правду проти вікового зла. Як Молдова трясеться, аж тут у нас чути.