У вірші – мов в ріці:
Натхнення течією.
Ти в човен мій підсів,
Спасибі, що почув!
Вперед же, читачу,
За Музою моєю!
Барвінком простелюсь
У ліриці бентежній,
Дитинство та бабусь
Згадаємо удвох,
Бурхливості епох
І роздуми є теж в ній.
Ти ж часу не втрачай:
Живи яскраво, стрімко.
Роки спішать? Нехай,
Здаватися не смій!
Спасибі, друже мій,
За дружбу та підтримку!
До зустрічі, бувай –
Кохай! Цвіти! І мрій!
Мариночко, завжди насолоджуюсь Вашими творами, Ви відкрили читачам різновиди стилів, форм віршування, Ваші вірші виразні, яскраві, мають життєві позиції, напрямки для філософських роздумів! Я, як вдячна читачка, зичу Вам успіхів і творчих злетів!
Вот видите, автор, насколько ленив читатель. Набор смайликов вместо теплого слова. Об искренности такого контингента и говорить не стоит. Уверен, что и пишут свои нетленки смайликами, на непонятном языке. А вы пишете великолепно. Не первый раз зачитываюсь вашими произведениями. Спасибо.