Друзям по перу та однодумцям… Я не нажив ніяких авуарів,
паїв земельних, на майно паїв,
бо ж мізки в добродбайстві я не парив –
валютного барила не наїв
Натомість володію гострим словом,
правдивим і, хотілося б, твердим.
За “дичиною” не ходив на лови –
глитав домівки гірко-пряний дим.
Мета моя – історія народу,
новітньої історії есе…
Не кланяюсь воді чужого броду,
бо доля ріднокраю – над усе.
Тож ранком будить морок мій неспокій –
до чину стати в зламі ночі й дня,
аби громаді дати щось, допоки
народ бідує, як моя рідня.
Не мій це звичай – злобу наживати,
в житті ж бо вабить жвавий позитив:
душа відкрита і простора хата
для друзів, котрих любо я нажив.
5.08.2021
На світлині автора: на протестній акції
під час відмітин Дня народження УПА та
Війська українського в Києві 14.10.2019.
Дякую за пісню і за солово.
Очевидно, що наша доброзичливість і губить нас,
А ми під звуки обіцянки, танцюємо прощальний вальс,
Бо своє майно віддали під чужий пасьянс.
Нас і мене так вихвали комуністи-атейсти.
Хай я не помилюся, що теперішні люди зневірені і пусті.
Два Майдани не пішли в прок, а на погибіль надії.
Але в душі чую нашу Славу на весь світ. Слава Україні.