Я у вічности на крилі!
Перетну, як межу, океани.
А в гнізді ще пташата малі,
Як не ве́рнуся, що з ними стане?
Я у доленьки на чеку.
Перемну я життя наче глину.
А чи зліплю фігурку яку,
Чи безславно, безпомічно згину?
У жар-птиці візьму перо
І замочу його в позолоту.
Світ ворожить на картах таро
З тих часів, як знеславив Голготу.
І у вічности на крилі
Перетну, як межу, небосхили.
Дмуть вітри і холодні, і злі.
Але хтось мені небо прихилить.
