Відпливають тихо літні дні,
У далекий, невідомий край.
Стало чомусь сумно так мені.
Ми тебе чекатимем, ти знай.
Не сумуй, душе моя вразлива,
Осінь хіба можна відмінить?
У природі теж вона важлива,
Знаємо, та все ж душа болить
Як птахів почуєш клекіт в полі,
Не пускай гірку свою сльозу,
Тим вони щасливі, що на волі,
Все життя у них тепер в льоту.
Будуть ще осінні дні погожі,
Ти зумій оце лиш зрозуміть.
Хай вони на літні все ж не схожі,
Можуть місце в серці заслужить.
У куточку серця знайдем місце,
Подаруй ще крапельку тепла.
Все хороше, що у неї, вмістим,
Тільки б вона радість принесла.
нехай осінь принесе все тільки світле та гарне 
