Пристанища не бачу
Усе осточортіло
Людська убога вдача
Псує і душу й тіло
Так вкинули мене
На муки , на тривоги
І кажуть : то мине
Лише знайди дорогу
Для чого ? як ? о дурень !
Тебе рятує віра
Той очі знов зажмурить
А той не знає міри
В хмільному ,от щасливий
Йому ж допомагає
А хтось начепить фіру
І в праці спокій має
Мені не помагає
Мені не помагає
