Пам"яті моїє подруги, однокласниці
Томчук Надії Станіславівни
присвячую:
[Quietly> [Tragically>
[sad>[slow>
[intro>
Ой, у лузі, в лузі чаєчка кричала
І над беріжечком низенько літала.
В річці Котловані - джерельна водиця..
Натомилась чайка і обвисли крильця.
В річці Котловані - джерельна водиця..
Натомилась чайка і обвисли крильця.
Кри́лечка повисли, не може злетіти,
Стала допомоги у вітру просити:
-Друже-вітре буйний, мені дай ти сили,
Щоби мо́ї крильця мене ще носили.
-Друже-вітре буйний, мені дай ти сили,
Щоби мо́ї крильця мене ще носили.
Мовчки сильний вітер, мимо́ пролітає,
Що робити бідній, то вона не знає.
Стала допомоги в явора просити:
-Поможи, рідненький, я ще хочу жити.
Стала допомоги в явора просити:
-Поможи, рідненький, я ще хочу жити.
Он там, на горбочку, я зви́ла кубельце,
Поряд там водиця тече із джерельця.
Залишились діти – мої чаєнята,
І чекають неньку малі пташенята.
Залишились діти – мої чаєнята,
І чекають неньку малі пташенята.
Явір зависокий стоїть - не говорить,
Погляд свій байдужий в сторону відводить.
І в розпачі чайка голову схилила,
Опустились крила, згасають всі сили.
І в розпачі чайка голову схилила,
Опустились крила, згасають всі сили.
[outro>
[end>
Сильно, поетично, тривожно. Гарно.
Щось мені це напоминає нашу Україну, яка бідкається, шукає порятунку. Та мляві її діти віддають чужакам на поталу. Лиш горстка Синів і Дочок її, дбає за Свободу.
Гарна Ваша, дорога п.Олю пісня хоч трішки сумна, вона нагадує гірку жіночу долю! Нехай життя наше складається із щасливих емоцій і вражень! Удачі Вам і гарного настрою!
Васильовичу, безмежно вдячна Вам за пісню і вдячна долі, що дала змогу познайомитись з такою особливо-творчою людиною, як Ви. Крепкого здоров"я, світлих радісних днів, бадьорості, любові в сердечку і втілення всіх творчих задумів.