Чайка

Пам"яті  моїє  подруги,  однокласниці
Томчук  Надії  Станіславівни
присвячую:  

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ND9IHlDBM0[/youtube]

[Quietly]    [Tragically]  

[sad][slow]

[intro]  

Ой,  у  лузі,  в  лузі  чаєчка  кричала
І  над  беріжечком  низенько  літала.
В  річці  Котловані  -  джерельна  водиця..
Натомилась  чайка  і  обвисли  крильця.  
В  річці  Котловані  -  джерельна  водиця..
Натомилась  чайка  і  обвисли  крильця.  


Кри́лечка  повисли,  не  може  злетіти,  
Стала  допомоги  у  вітру  просити:
-Друже-вітре  буйний,  мені  дай  ти  сили,  
Щоби  мо́ї  крильця  мене  ще  носили.  
-Друже-вітре  буйний,  мені  дай  ти  сили,  
Щоби  мо́ї  крильця  мене  ще  носили.  


Мовчки  сильний  вітер,  мимо́  пролітає,  
Що  робити  бідній,  то  вона  не  знає.
Стала  допомоги  в  явора  просити:
-Поможи,  рідненький,  я  ще  хочу  жити.  
Стала  допомоги  в  явора  просити:
-Поможи,  рідненький,  я  ще  хочу  жити.  


Он  там,  на  горбочку,  я  зви́ла  кубельце,  
Поряд  там  водиця  тече  із  джерельця.  
Залишились  діти  –  мої  чаєнята,  
І  чекають  неньку  малі  пташенята.  
Залишились  діти  –  мої  чаєнята,  
І  чекають  неньку  малі  пташенята.  


Явір  зависокий  стоїть  -  не  говорить,
Погляд  свій  байдужий  в  сторону  відводить.  
І  в  розпачі  чайка  голову  схилила,  
Опустились  крила,  згасають  всі  сили.  
І  в  розпачі  чайка  голову  схилила,  
Опустились  крила,  згасають  всі  сили.  

[outro]  
   
[end]          


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Ольга Калина