Нехай знайомі лиш у склі... Все ж найрідніші на Землі...
Чарівно переплетені... Долоньок наших лінії...
І кожен день дарує щастя.... І зустріч тепла на екрані
Нас посміхатись змушує... Закони всі порушує...
І ми йдемо... рука в руці... Неначе зорі золоті....
Нам з неба сонечко сміється: «І як вам тільки так вдається...?»
І ніби в морі кораблі... Пливемо ми з тобою просторами Землі...
І нехай є страх не в той бік нам зайти.... Назад, на жаль, нам вже не відплисти....