Душа моя жива і в пошуку себе
А тіло як побите яблуко
невпинно вже гниє
В очах моїх пливе солоний океан
розходиться руч'ями
Нікчема, просто встань
Я відчуваю як це гниль пробралася вглиб
Про неї нагадає цей незупинний біль
Я знаю що помру питання лиш коли?
Закінчиться сторінка у книгі чарівній
Він був чарівний пил, кохання, каяття
Закінчилась історія, закінчилось життя