Душа моя жива і в пошуку себе
А тіло як побите яблуко
невпинно вже гниє
В очах моїх пливе солоний океан
розходиться руч'ями
Нікчема, просто встань
Я відчуваю як це гниль пробралася вглиб
Про неї нагадає цей незупинний біль
Я знаю що помру питання лиш коли?
Закінчиться сторінка у книгі чарівній
Він був чарівний пил, кохання, каяття
Закінчилась історія, закінчилось життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Melnychuk Nina