Твій голос все манить,
Терзає невтішно.
Заводить все далі
В бездонну тугу
Такий незвичайний,
Не схожий на інших -
Ти просто зустрівся
Мені на шляху.
Цікавий і дивний
Сумний перехожий
Тікаєш від світу,
Але не втечеш.
Ти був ідеалом,
Чи просто так схожим?
І схожості тій -
Я не бачила меж.
Тікай же від мене
Щодуху! Щосили!
Мені не потрібна
Примара тепер.
І як я могла?
Ледь себе не згубила
Та вчасно той запал
Затих і помер...