Щодень, щомить то є народження поета,
Щодень нові на сайтах імена.
Велика україномовна є планета,
Незломна в ній духовна глибина.
Віками нищили всеукраїнське слово,
В засніжений кидали Магадан.
Та, мов гриби з дощу, росла вкраїнська мова
І руки виривала із кайдан.
Бо жив, живе і буде жити
Отой невидимий вкраїнський ген.
О, як його старалися спалити,
Ще з давніх, давніх тих давен.
Та по зимі разом з весною
В струмках звучали голоси,
Туманами і ранньою росою
Вкраїнські линули пісні.
Від них шипіли, мов гадюки, московіти,
Лящали ланцюгами кайдани.
Стріляли. Нові у полі виростали квіти,
Нові учили мову вчителі.
Щодень, щомить то є народження поета,
Щодень нові на сайтах імена.
Велика україномовна є планета,
Незломна в ній духовна глибина
