Місто вкрила крига, а люди - наче пінгвіни.
Незграбні, неповороткі, під вечір тонуть в пітьмі.
Зима - льодовиковий період - навколо усіх змінила,
Нервові чомусь і злі ходять товариші.
Без ритму ступають непевно, без такту говорять думки.
Їм холодно просто, напевне, тому вони, мабуть, сумні.
Та, може, мені лиш здалося, можливо, лише в голові?
Я посмішку милу побачу - і знову тепліше в душі.
