Ти не моє сьогодні і завтра не моє,
лише вчорашнє "моя" відлунням у думках,
я за минуле щастя - невпевнений боєць,
зів'ялі квіти в опущених руках,
а на столі все ж ті конверти,
на стінах фото, за вікном дощі,
стою на холоді сумна й відверта,
гортаючи всі теплі спогади в душі.
Ти не моє сьогодні, бо вчора я
тебе назавжди з вітром відпускала,
і за тобою вирвалась любов моя,
перетворившись в дощ, на склі вмирала.
