Ти не моя і нею вже не станеш ти ніколи,
Марні ілюзії, марні розмови,
Сьогодні просто озирнувся навкруги ,
Побачив те , що би раніше не зумів.
До чого це якщо все просто гра,
І промайнуло вроді наче як кохання,
Нажаль пусті ось ці слова,
Приречені померти з самого початку.
Як жаль бо так хотілося,
Пізнати всю тебе до останньої краплі,
А випив тільки зверху я,
На пів пустої, і половину повної склянки.
Отрути яка калічила душу,
Рвала її на куски,і досі руйнує,
Усе прекрасни що хотілося би,
Назавжди залишити,
Ну тільки з'явилася ти,
І я мертвим преречиний жити ,
На пів пустий, на Половину повний,
Як не потрібна склянка з під вина,
Яка пянить робить щасливим,
Але завжди вона одна.
