На велосипеді натисну педалі
Нехай занесе він в незвідані далі
Коли вже у душу закралась тривога
Мене заспокоїть одна лиш дорога
Навушники в вухах і завжди зі мною
Можливо, для когось я буду смішною
"Вона божевільна!"- кричать услід люди,
Та не непокоять мене пересуди
Дорогою я усміхаюся небу,
Таку уже в серці я маю потребу
Волосся розвіяв бешкетник цей вітер,
Хотів у рядок він потрапить між літер.
Їду й оминаю людей і машини,
Рукою махаю завжди до дитини,
Лиш трохи порушую правила руху,
А потім я кручу педалі щодуху.
Додому повернуся коли стемніє,
Від швидкості трішки ще серце п'яніє,
Та вело надовго я не залишаю,
Бо завтра в дорогу також вирушаю...
