Сльози радості і щастя, стиглі сльози.
що так довго вирували на душі.
ти прийми у дар від мене оці грози,
що чекали тихо мріями в тиші.
що світанком опустилися на плечі.
повернувся, не покинув на межі-
стоголоссям, бо розгублені світ речі,
є у сумнівах загострені ножі...
не покинув, повернувся, зігріває,
ледь вагомий, ніжний дотик до руки.
сльози радості і щастя, бо кохаю,
не на мить і не на подих...на віки...