В кімнаті лунала музика
На устах була привітна усмішка
Голос заворожував
Все що б він не сказав
Мозок запам'ятовував
Слово в слово
В його руці був пензлик,
біля нього стояв мольберт
Він малював не тільки на полотні
А й по всьому просторі
Картини полоняли свідомість
А я глянула на нього
І подумки собі сказала
хіба не дивак