Дивак

В  кімнаті  лунала  музика
На  устах  була  привітна  усмішка
Голос  заворожував
Все  що  б  він  не  сказав
Мозок  запам'ятовував
Слово  в  слово
В  його  руці  був  пензлик,
біля  нього  стояв  мольберт
Він  малював  не  тільки  на  полотні  
А  й  по  всьому  просторі
Картини  полоняли  свідомість
А  я  глянула  на  нього
І  подумки    собі  сказала  
хіба  не  дивак

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Helenka