Боюсь... тебе. Караюсь, мучусь, каюсь,
І все ж боюсь до холоду у серці.
Мов тріснув з намистиночками паюс -
Розсипались в душі. На її денці.
Боюсь, і вже заплющуються очі
Й здіймається рука над головою -
Не бий, прошу, - хіба цього ти хочеш?
Із ким війна, мій лютий, грізний вою?
Не бий мене разючим гострим словом,
Що залишає за собою стьожки
Запеченої, згорнутої крові,
І кожне - в ціль, і смертоносне кожне.
Страшна мені, жаска твоя образа,
Твій стогін - наче голоси із пекла,
Що розбивають кришталеві стрази
Моєї мрії. Не ховай - ще тепла...
Читаю ваші вірші і почуваюся майже поетичним гурманом) Тепер на менше навіть не погоджуся!) Дуже багаті словесні обороти!
(Біжу вивчати словники)))
Ulcus відповів на коментар _VISKAS_, 31.03.2019 - 09:25
дякую вам! дуже приємно, що ви так сприйняли мої творіння. бо я чомусь вважаю, що вони тягнуть на картоплю з яєшнею удачі вам у нашому клубі, невичерпного натхнення і вдумливих читачів!
Гм... тобто "паюс" - це не тільки плівка, в який риби зберігають ікру? Це може бути ... мішечок для намистинок? Вік живи - вік учись. Я тут випадково здибав український переклад Хемової (Гемової) Фієсти. Перекладач - Мар Пінчевський. Читав зі словником - постійно з'ясовував, що таке "тиньковані хатки", "сягнистий крок"... Або ж занотовував слова, які колись знав, та забув, увігнав у пасивний словниковий запас ("прохромити" - "бик прохромив коня"). Або ж обороти та вирази: "що пес, що без"; "дивитися просто себе" тощо... Втім, "відкриття" ці - для неуків, до яких Ви - аж ніяк не належите.
хм... навіть не здивувалася, що ви звернули увагу на це слово саме плівку для ікри воно й означає. але якщо намистинки страху ховалися у плівці, як ікра і вона десь там тріснула, то чому б і не вжити це порівняння? люблю нові слова, копошитися в етимології, хоч і неук, як ви кажете