Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Остання сторінка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Терен, 12.07.2017 - 22:19
"Як важко прощатись назавждиз минулим ще не проминулим," - це не слова. Це стан в якому перебуваємо з роками. Як завжди неперевершено. Дякую за поезію , - ковток джерельної води. @NN@, 12.07.2017 - 21:57
Правильно розсудили, Лесю а ще запитання, чому Бог *зазирає*(виникає інше запитання - куди?), а не *позирає* з ікони?
Ol Udayko, 11.07.2017 - 18:44
Відчуття таке, певно, у кожного, хто причетний або не може вплинути на зміну подій...Та час сильніший від нас! Відтак треба "прощатись" з минулим, як і з птахами, що відлітають... і повертаються знов! Лесю! Гарно передали настрій людини, небайдужої до того, що відбувається навколо... Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 11.07.2017 - 16:12
пісенно-гарно,Лесю ...і сумно...чудовий твір
Леся Геник відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 12.07.2017 - 21:37
Дякую, п. Тетяно...
Леся Геник відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 12.07.2017 - 21:35
Дякую за провідчуття настрою...
|
|
|