Він знову пропустив свою маршрутку
Сьогодні має бути все одно
Бо дощ іде, а він забув ще куртку
Спускається у темряві в метро
Він тут не сам, але він одинокий
Зайде в вагон там пару чоловік
І ось вона до неї пару кроків
Вона що поміняла його світ
Немов би сенс в житті його з’явився
І серце ніби знову ожило
І ось вагон невчасно зупинився
Є ангели що їздять на метро
Вона пішла і сяйво все забрала
А він не встиг сказати й пари слів
І він лишивсь знов сам немов примара
І знов забув про все чого хотів
Він закохавсь, але не встиг сказати
Те що нікому не казав давно
І серце його мусить помовчати
Допоки ангел не зайде в метро
