![give_rose](../img/smile/give_rose.gif)
Дуже сильний вірш!
Ви так майстерно зуміли передати бурхливе життя Лева, трагічні події тих літ, коли йому випало жити. Грізні тіні татарських воєначальників Куремси і Бурундая тривожать не лише пам'ять старого князя, але і читача, який пригадує, як довелося могутньому Данилу, якого зрадили союзникі, рятувати свої землі від нової навали перемовинами, приймаючі тяжкі умови миру, попри те, що Курему він встиг перемогти і сам юний тоді Лев визволив від татар Києв. І так добре, коли могутні володарі звертаються до Господа, розуміли, що головне це духовне, а не матеріальне. Можливо тому і відроджувалася наша Батьківщина після усіх навал, бо душа безсмертна, а про душу наша предкі дбали. Додаю у обране цей вірш.