Сьогодні Бог прокинувся опівдні...
і скарги та прохання не читав...
Бо нерадивих, жадібних, нечесних
До пекла вчора відправляв...
Бо не у всіх людей відкрите серце
І місце для любові не у всіх.
Та заздрістю, ворожою підперті дверцята серця...
І жадібність для них успіх...
Бог може й сумував, що люди не уміють
Серця і душі чистить від образ...
Вони з роками в серці кам'яніють
І в серці виростає жадібність а в головах маразм...
А Бог ходив, дивився й посміхався,
Коли закохані серця стрічав.
Церкви обходити старався,
Та щастя у серця вливав...
А люди дружно разом працювали
Не знаючи про Божу благодать
Дітей ростили, інколи гуляли,
А коли треба – “нумо всі гуртом допомагать”...
Прощали й вірили, і добивались успіхів самі
Не крали – тому й не треба їм відмолювать гріхи
Любили, дякували й працювали, працювали!
І всі хто працював – досяг мети!
Активно жити, вчитись, працювати-
Це все що треба людям на Землі,
Та не обманювать, не красти, не вбивать -
Тоді не треба буде і на Бога всім кивать…
І “д-дякую Бож-же” для “красного слівця” казать…
