І байдуже: руки у нього із льоду
чи вкриті дощем. Птахи літають, окрилені
щастям чи втомлені бути між нами.
Вкотре сезон марнослів'я в прогалинах темряви щез.
З тисняви в коридорах порозбігалися діти.
Гойдаємось поміж стін, поки хиблять у небі зірки.
Вийдемо позбирати в жмені розвиті кришталі.
Я не збагну, звідки в людях з'являються сни -
схожі на дотик.
09.01.17, Коломия #dysonansne