Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Срібні черевики - ВІРШ

logo
Шон Маклех: Срібні черевики - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Срібні черевики

Шон Маклех :: Срібні черевики
«I cried when the moon 
              was murmuring to the birds:
Let peewit call and curlew cry where they will,
I long for your merry 
             and tender and pitiful words
For the roads are unending, 
             and there is no place to my mind.»
                                      (William Butler Yeats)

У липні 1977 році, подорожуючи графством Кілдер – графством Кілл Дара – графством Церкви Дуба, я відвідав замок Кілкі – давній ґотичний замок рідкісної величі і якоїсь моторошної краси. Правильно називати цей замок, звісно, Кілл Кахах, а не Кілкі, але я не про це. На той час замок вже перетворили в готель – досить фешенебельний і головне романтичний. Графи гордого роду ФітцДжеральд давно вже не жили в ньому. Готель, не дивлячись на те, що розміщений був в замку неймовірної краси, мало користувався популярністю в туристів – був майже порожнім. Я зупинився в одному з номерів. Оглянувши замок, поговоривши з службовцем готелю Брінданом О’Ріганом про старовину я повернувся до себе в номер, відкрив вікно і споглядав літню ніч. Коли вже було далеко за північ і околиця занурилась у мовчання темряви, я почув тупіт копит – до замку під’їхав вершник на білому коні в довгому плащі та береті. Він залишив коня неприв’язаним блукати біля замку і прочинив ворота. Я вийшов з номеру і почав ходити коридорами замку, намагаючись перестріти цього нічного гостя. І справді – в напівтемному коридорі замку біля башти я помітив постать у старовинному камзолі та червоному плащі, накинутому на плечі і взутому в срібні черевики, які блищали і дзвеніли при кожному його кроці. Я одразу зрозумів хто це. Це був Джеральд ФітцДжеральд – ХІ граф Кілдер, якого називали «Граф-чаклун», алхімік і знавець магії, лицар і вигнанець, багач і жебрак, нащадок королів і волоцюг, той хто двічі сходив на ешафот, але вертався з нього з головою на плечах, некоронований повелитель Ірландії. Я промовив до нього ірландською: «Fáilte, Do Mhórgacht! Tá mé do aoi, tá brón orainn gur tháinig sé gan chuireadh…» («Вітаю Вас, Ваша Світлосте! Я Ваш гість, вибачаюсь, що приїхав без запрошення…») Але він навіть не озирнувся і продовжив йти коридором до сходів з тихим мелодійним дзвоном своїх срібних черевиків. Втративши будь-яку чемність я намагався його наздогнати, але він раптом зник – розтанув у повітрі. Зранку я почав розпитувати службовців, але ніхто нічого не бачив. Тільки старий ключник кинув мені: «Кажуть, буває тут таке… Через кожні сім років…»  Згадавши цей випадок я уявив на мить, що він відповів би мені, якби захотів і написав на білому листку паперу таке:

«Якщо світ білий чи то посріблений,
А копита коней білих дзвінкі й важкі,
І важко думати: а може я останній – 
Лицар-алхімік і граф-чарівник
І просто мрійник – невже останній?
Я шукав золота – а знайшов срібло,
Я шукав світла – а навколо темрява,
Я шукав мудрості – а знайшов забобони,
Я був графом – а став вигнанцем,
Я шукав слави – а знаходив плаху,
Я шукав Вітчизну – а знайшов Тауер,
Башту ґратовану-муровану для таких от
Шляхетних чи то гонорових – надто,
Для таких от неприкаяних-непотрібних,
Навіть для пекла зайвих. Чи то заячих.
І смерть на чужині у місті брудному-чужому,
Де навіть багно чуже, у місті патлатої королеви
І язиків злих зміїних чорнилом фарбованих.
І де вона істина? Серед літер покручених
Фоліантів старих важких і запилених?
Чи може на вістрі меча сталевого 
Чи в оцих сутінках таємничих? Де вона? 
А в очах людей страх – у зіницях синіх,
А в очах людей відчай – бо де вона, 
Земля наша – чи там за пагорбами, 
Чи тільки в жмені – і та між пальцями
Піском сухим…»

ID:  710563
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.01.2017 14:05:34
© дата внесення змiн: 18.09.2024 09:07:35
автор: Шон Маклех

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, NikitTa, yaguarondi, Кайгородова 2
Прочитаний усіма відвідувачами (773)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

12 smile friends
З Новим 2017-м, Шоне Маклехе!
Завжди радий читати Ваші твори.
Здоров'я Вам і наснаги.
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за привітання, друже! friends
 
Systematic Age, 07.01.2017 - 02:15
Відчув частинку себе колишнього...
Вразило... friends
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! В історії Ірландії багато цікавих постатей... А привидів ще більше... friends
 
Олекса Удайко, 06.01.2017 - 22:31
12 Знаєте добре історію, Маестро! apple give_rose friends friends friends
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile А що ще лишається старому ірландцю, як не думати про далеке минуле? friends Дякую за відгук, джруже! friends
 
Ясмина Горич, 06.01.2017 - 21:13
І де вона істина? Серед літер покручених
Фоліантів старих важких і запилених?
Чи може на вістрі меча сталевого
Чи в оцих сутінках таємничих? Де вона?
А в очах людей страх – у зіницях синіх,
А в очах людей відчай – бо де вона,
Земля наша – чи там за пагорбами,
Чи тільки в жмені – і та між пальцями
Піском сухим…»


Саме так... 17 17 17 Істина - вона скрізь, але не всі здатні її зрозуміти.
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий відгук! give_rose
 
Надія Башинська, 06.01.2017 - 20:22
16 Дякую Вам, пане Шоне! Мудрість у Ваших словах.
Вітаю Вас зі святом Різдва! ny5
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і привітання! give_rose
 
Ганна Верес, 06.01.2017 - 19:55
...де вона істина?
... бо де вона, Земля наша...
Сильно!
Зі святами Вас, Шоне! 12 16 friends ny2 ny5
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за такий відгук! give_rose
 
I.Teрен, 06.01.2017 - 18:56
У ніч перед Різдвом Вам відкриється ще один замок. Нехай щастить у Новому році на нові відкриття.
friends
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навколо багато таємниць і загадок... friends
 
ptaha, 06.01.2017 - 17:55
а чи існувала хоча б одна людина на Землі, яка могла б стверджувати, що знайшла істину? залишається тільки здогадуватися...
12 12 12 give_rose
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто зна як воно насправді... 23
 
Віталій Назарук, 06.01.2017 - 15:55
Скільки всього я у Вас почерпнув... Безмежно дякую! Хай Господь береже Вас!!! З Різдвом і Новим роком!!! 16 19 22 22 flo12 ny2 ny5
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! Радий, що Вам цікаво. friends
 
yaguarondi, 06.01.2017 - 14:23
істина - у вдячних серцях тих, хто прочитав вірш give_rose
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за таку цікаву думку! Не сподівався... give_rose
 
12 12 12 Як завжди ,славно.
 
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: