Тоненька крига на воді
прозора і хрумка.
Зима залишила сліди
на серці у струмка.
Вона прийде,візьме в полон.
Весь світ завмер.Чекає
освідчитись в коханні тій,
що осінь проганяє.
Свою чарівність і красу
казкова фея знає.
Усе погане що було
снігами замітає.
Болото чорне,пріле листя,
замерзлі квіти,трави.
І білим чистим полотном
всю землю накриває.
Не буде на її шляху
вже сліз сумних дощу.
Букети квітів на шибках
до хати занесу.
Не буде вже жалю за літом,
роками,що втекли.
І заховались в спілім житі
мов квіти на межі.
...Тоненька крига на воді
мов паморозь на вікнах.
А перший сніг замів сліди
і радості і лиха.
