Від людей я став самотній
І від світу ледве теплий,
Лишень сонце гріє душу
Мозаїкою барв...
Шумлять роки у вихорі буремнім,
Неначе в небі іноземнім
Шукаю істини причал
Та зітруть хмари почуття, -
Один залишусь знову я.
Долаючи останню втому,
Не знаючи шляхів додому,
Піду у ніч наосліп так...