Блукаю в негоду...
Гулятиму доти,
Допоки свій вірш не допишу.
А вітер високі виспівує ноти,
А я лиш натхнення у музи прошу.
Бо мрія крилата
не склала ще крила.
Пегас вже не раз їй допоміг.
А доля,щей досі не розлюбила.
Хоча шлях життєвий
крізь терни проліг...
Буває за серце добряче гребе.
Та все ж незважаю, сміюся.
Прмємно пізнати в онуках себе.
Невдач, я давно не боюся...
дякую
