|
Все науки земли, коль охватим умом,
По их формулам мы вряд ли счастье найдём,
Лишь Творец в состояньи рабам дать свободу,
Если в руки Его мы сердца отдаём.
Мы от счастья поём, и в стихах говорим,
Одевая в слова чувства вечной любви,
И никто от неё отлучить не посмеет,
Кроме нас, если мы не желаем любить.
"Мы наш, мы новый мир построим, Кто был никем, тот станет всем!"
Интернационал - международный пролетарский гимн, гимн коммунистов
Разум наш, неужель, архитектор земли
Или как-то причастен к созданью любви,
Что ж судить непрестанно чужую работу,
Что ж с собой в этом мир мы с собой принесли?
Если б мы овладели мышленьем любви,
Чтоб на деле умели ни лгать, ни судить,
И в белье чьём-то грязном не стали копаться,
Жили б точно в раю, где умеют любить.
Что ж судить времена и ветра перемен,
Кризис тот, что привёл к повышению цен,
Без любви, сколько б ни было в доме достатка,
Будет править хандра среди роскоши стен.
Не страдать чтоб душе от двуличия слов,
Чтоб уметь различить, где обман, где любовь
Чувством я проверяю отца наставленье:
Чтобы зрела душой в корень сказанных слов.
Хоть гранадским дворцам долголетье дано,
Очевидно для всех то, что им всё равно:
Кто служил, а кто властью своей упивался,
И слуга, и калиф в другом месте давно.
Я технарь, не сужу вектора разных сил,
На любовь я не выплесну чёрных чернил,
Уповаю на вектор Божественной силы,
Лишь на тот, что из мёртвых Христа воскресил.
ID:
680382
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 27.07.2016 13:30:16
© дата внесення змiн: 12.06.2022 21:08:41
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|