|
Зруйнований дім
Ой там, далеко-далеко,
десь там, за обрієм ясним,
в гніздечку білого лелеки,
живе у спогадах мій дім.
Мій дім, життя мого фортеця,
про нього бачу свої сни,
його забути доведеться,
він став руїнами війни.
Війни, що почалася з ночі,
потужно вибухнув снаряд,
так пилом осліпило очі,
побачу щось, то це навряд.
Відчув той жар в своїй оселі,
яка тонула від вогню,
припали кіптявою стелі,
в кімнатах згарища одні.
Одні руїни всюди й попіл,
а серцем лине гірко грім,
бо жив, щоб бачити на потім,
в житті зруйнований свій дім.
Ой там, далеко-далеко,
живе руїнами думок,
в гнізді, де не живуть лелеки,
мій дім, минулого струмок.
Віктор Цвіт 14.06.16
ID:
679570
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 22.07.2016 22:40:01
© дата внесення змiн: 23.07.2016 00:27:29
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
