|
Одного разу мандрівник прийшов у велике місто ...
Він записував для майбутнього все те ,
Що він бачив і чув у своїх подорожах. Всяк було.
Писав , щоб залишити для всіх тих , які прийдуть після нього ,
Все те , чого він навчився , коли топтав поверхню землі.
І дуже сподіваючись , що це буде корисним для їх долі.
Життя _ це добро Божої благодаті!
І відмова від побудови Загального Добробуту
Безумовно звалить в яму навіть велетня !
Він не приєднався до жодної з релігійних практик світу ,
І звертати його до будь-якої віри , _ це марна трата часу.
Якщо він і віруючий , то тільки зараз і в те,
Що він називає Майрой - Універсальної Енергією ,
Яка відповідає за Єдиний Закон ,
Його не дозволене переступати ,
Тому що в такому випадку весь світ зникне і назавжди.
Споглядаючи безлад у світі подорожній пригадував ,
Як багато століть на площі Людина була засуджена до Смерті.
На вулиці , яка повертає праворуч
І якою він йшов на зустріч з нею ,
Йому зустрівся гурт жінок з околиць та міста .
Коли він побачив , що вони плачуть , то сказав :
"Не оплакуйте мене , оплакуйте Єрусалим".
Він сказав про те , що відбувається зараз , на шляху до Нового .
Починаючи від завтрашнього дня , що було гармонією ,
Перетвориться на безлад . Замість радості і веселощів
Прийде скорбота до осель буденних днів .
Те , що було миром , відступить перед війною ,
Яка в далеке майбутнє пройде своєю стежиною ...
У сьогоденні, по тій же колії гуркоче поїзд надій і вір ,
Що залишається лише тільки мріяти про швидкий кінець
Передчасних зморшок - незабутніх слідів поневірянь і бід.
Кожного дня, із Громади Миру , для Загального Добробуту ,
Сіються зерна Добра по всіх частинах світу ,
Щоб разом звеличувати Світло _ Любов!
Радістю і добром, надією та вірою.
Голос Його _ Сина Божого, вчують,
І вийдуть ті, що чинили добро наслідуючи Його,
Для життя в злагоді — жити спільнотами мирно.
***
Однажды путешественник пришел в большой город ...
Он записывал для будущего все то ,
Что он видел и слышал в своих путешествиях . Всяк было.
Писал , чтобы оставить для всех тех, которые придут после него,
Все то , чему он научился , когда топтал поверхность земли .
И очень надеясь , что это будет полезным для них.
Жизнь _ это Божья Благодать Добра!
И отказ от построения Общего Блага
Безусловно свалит в яму даже великана.
Он не присоединился ни к одной из религиозных практик мира ,
И обращать его к любой из вер , _ это пустая трата времени.
Если он и верующий , то только в настоящий момент и в то ,
Что он называет Майрой - Универсальной Энергией ,
Которая отвечает за Единый Закон,
Его не разрешено переступать,
Потому что в таком случае весь мир исчезнет и навсегда.
Созерцая беспорядок в мире путник вспоминал ,
Как много веков на площади Человеку была Смерть присуждена.
На улице , которая поворачивает направо
И по которой он шел на встречу с ней ,
Ему встретился группа женщин из окрестностей и города.
Когда он увидел , что они плачут , то сказал :
"Не оплакивайте меня , оплакивайте Иерусалим".
Он сказал о том , что происходит сейчас , на пути к Новому.
Начиная с завтрашнего дня , что было гармонией ,
Превратится в беспорядок . Вместо радости и веселья
Придет скорбь будничных дней .
То , что было миром , отступит перед войной ,
Которая в далекое будущее пройдет своей тропой...
В настоящем , по той же колее грохочет поезд надежд и вер ,
Что остается лишь только мечтать о скором конце
Преждевременных морщин - неизгладимых следов лишений и бед.
Ежедневно, из Общины Мира, для Общего Блага,
Сеются зерна Добра по всем частям света,
Чтобы вместе облагородить Мир радости и добра,
Надежды и Веры _ Любви и Согласия!
ID:
672842
Рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата надходження: 17.06.2016 09:21:16
© дата внесення змiн: 17.06.2016 09:21:16
автор: Гор2
Вкажіть причину вашої скарги
|
