Я не можу без тебе жити,
Я не можу... Чому? Не знаю.
Хтось сказав, що так важко любити,
Я ж бо щиро тебе кохаю.
Я не можу забути твій голос,
Твої губи любов"ю налиті,
Я , мов той одинокий колос
При дорозі, у полі в житі.
Я чекаю на зустріч з тобою
З нетерпінням, повним бажання.
Я без тебе..., і сльози рікою
Омивають моє чекання.
Я на мить закриваю очі,
Відчуваю твою любов.
Ти не поруч, ти в снах щоночі
Обіймаєш й цілуєш знов.
Я сумую і плачу тихо,
І печаль розриває душу.
Тож хіба ця любов - не лихо,
Що без тебе я жити мушу.
Як не як, а любов - це диво,
Що приносить то біль, то радість.
Ми щасливі, бо ми любили,
І нещасні, що ми не разом.