Я не можу без тебе жити.

Я  не  можу  без  тебе  жити,
Я  не  можу...  Чому?  Не  знаю.
Хтось  сказав,  що  так  важко  любити,
Я  ж  бо  щиро  тебе  кохаю.

Я  не  можу  забути  твій  голос,
Твої  губи  любов"ю  налиті,
Я  ,  мов  той  одинокий  колос
При  дорозі,  у  полі  в  житі.

Я  чекаю  на  зустріч  з  тобою
З  нетерпінням,  повним  бажання.
Я  без  тебе...,  і  сльози  рікою
Омивають  моє  чекання.

Я  на  мить  закриваю  очі,
Відчуваю  твою  любов.
Ти  не  поруч,  ти  в  снах  щоночі
Обіймаєш  й  цілуєш  знов.

Я  сумую  і  плачу  тихо,
І  печаль  розриває  душу.
Тож  хіба  ця  любов  -  не  лихо,
Що  без  тебе  я  жити  мушу.

Як  не  як,  а  любов  -  це  диво,
Що  приносить  то  біль,  то  радість.
Ми  щасливі,  бо  ми  любили,
І  нещасні,  що  ми  не  разом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Оксана Лащик