Ну все сьогодні,я її точно запрошу після дискотеки, на прогулянку, а там все й розкажу про свої почуття до неї, з такими оптимістичними думками та найблищими планами йшов Сашко на дискотеку,у сільський клуб до найчарівнішої дівчини у селі(а то й у світі, як то вважав Олександр),а саме до Насті.
Завжди весела та енергійна кароока, чорнява дівчина, невеликого зросту з ангельським обличчям, і характером, як у чортенятка - такою була десятикласниця Анастасія Корнійчук. Мабуть саме із-за цього її обирали двічі першою красунею школи, майже кожен хлопець із школи був би на сьомому небі щастя,від того, щоб вона погодилася з ним зустрічатися, але Настя все відмовляла, і на те були свої причини. Адже вона знала, що хлопці її люблять,лише за її красу і за те, що батько має свою власну компанію десь у Криму. Та вони не знали, що вже як сім років Насті батько ні копійки не передав,як Насті так і її матері. Але що тут казати, люди в селі говорять зовсім інше, а Настя й на те не зважає, так як не хоче згадувати про батька, тому що він їх залишив коли було дівчинці лише вісім років, пообіцявши що буде виплачувати аліменти, таким способом піклуватись про маленьку дівчинку з мамою. Після того жодної звістки про себе не давав, а обіцянка так і залишилася обіцянкою.
Ось пішов вже другий рік, як про Настю піклується її бабця Клищенко Марія, так як мати виїхала в Португалію на заробітки, щоб повністю забезпечити свою доньку.
Прийшовши на дискотеку Сашко зразу помітив у натовпі свою кохану, яка вже видно була розігріта чи то пивом, чи ще чимось по міцнішим. Постоявши хвилину чи дві, він швиденько попрямував у магазин, наздоганяти втрачене. По дорозі до магазину хлопець зустрів декілька лежачих «живих трупів»,які схожі скоріш були на «зомбі», що намагалися щось сказати, або,хоч піднятися, але ні перше, ні друге у них не виходило. Щоб не бути схожим на тих алкоголіків, і зуміти вдало виражати свої думки Сашко взяв лише одну літру міцного пива.
Дійшовши до клубу вже з напівпорожньою пляшкою пива, хлопець побачив, як Настя в центрі уваги шалено витанцьовувала в ритм хітової пісні «Одесса-мама». Сашко не зрозумівши, як вже через мить сам шаленів від цієї пісні і скажено наспівав її слова. По закінчені треку хлопець зрозумів, що наздогнав втрачене і тепер зібравшись з думками, і своєю сміливістю підійде до Насті і запросить її на романтичну прогулянку теплим травневим вечором, та розкаже про свої почуття до неї та запропонує їй…Та на цьому міркування його були припинені, лагідним дотиком дівочої руки, до Сашковиного плеча. Повернувшись він побачив, що то була його колишня дівчина, Вікторія, яка минулого року переїхала у місто, і тим самим припинивши свої відносини з Сашею. Хлопець був приємно вражений від побаченого, і на хвильку забувши про всі плани на вечір, пішов танцювати «мєдляк» з Вікою. Але що це, в голові не мовби промайнула іскра! Що я роблю? Мені потрібно Насті сказати, що я її кохаю,що жити без неї не можу! Але де вона поділася, у голові лише одне, скоріш закінчилася б пісня.
Ну ось, все кінець, хлопець швидко покидає Вікторію, яка щось гукає йому навздогін, та він не чує нічого, не чує і його улюбленої пісні, яка щойно заграла у клубі. На виході з клубу, він побачив Оксану, кращу подругу Насті, яка з кимось, а найвірогідніше з своїм вже колишнім хлопцем, сварилася по телефону.
- Оксано, ти Настю не бачила? Що? Що ти хочеш, не бачиш, я зайнята!!!
- Та питаю, не бачила, де Настя поділася?
- А Настюха пішла вже, точніше її додому якийсь пацан повів із сусіднього села!
Сашко нічого не сказавши, кинувся наздоганяти їх, йому здавалося, що він біг швидше за вітер, біг не зважаючи ні на що, не зважав на вуличних собак, які мчали йому навздогін, не зважав на калюжі з багном, біг що є духу! І ось всього на всього лише через польову дорогу і колії перебігти, і він все розкаже Насті. Ну ось польова дорога, вже видно силует дівчини, і це не мовби надало йому крила, він пришвидшив свій біг. Але звідкілясь взявся поїзд, як невчасно, саме коли Сашко перебігав ту нещасну третю колію, і лише долі секунди не вистачило йому, щоб зробити ще крок, крок до Насті, крок до свого життя. Настя, я тебе кохаю, це останнє, що Сашко встиг крикнути до аварії…
Настя після того ще довго не могла прийти у себе, адже вона знала, знала, як Саша її кохав, що не міг жити без неї. Їй все розказав Іван, кращий друг Сашка. Саме того вечора, Оксана бувша на підпитку не впізнала його, коли Іван з Настьою вийшли з клубу, щоб по дорозі додому їй все розказати. Ні він не проводжав її додому, Настя сама поспішала, так як з Португалії на вихідні приїхала її мама, а Ваня вже хотів до кінця розказати і тим самим допомогти Сашкові, але не судилось…
ID:
648618
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.03.2016 10:52:23
© дата внесення змiн: 03.03.2016 10:52:23
автор: Huzha Serhiy
Вкажіть причину вашої скарги
|
