у твій передпокій прямує світло
хоч швидше не прямує, а просто тікає
а ти - самотній, недоречний свідок
холодного ранку
ти гортаєш листи
пожовклі і холодні
і кімнати повільно поринають в світло
десь там, далекий глибокий обрій
і там тебе хтось просто чекає
рядки ледве обпікають шкіру
вони все пам'ятають
хоч може й не варто
я тобі все ще безмежно вірю
і чекаю. прийдеш ти?́
