Україно, згорьована матінко сива,
Скільки раз тебе війни і біди косили?
Скільки потом і кров'ю тебе поливали,
Та щоразу з колін ти ще краща вставала.
Україно, згорьована матінко сива,
Щастя-долі не раз ти у Бога просила,
І сльозами гіркими свій шлях поливала,
Та козацький твій дух вороги не зламали.
Україно, згорьована матінко сива.
Удовиним плачем ти в піснях голосила
За тими, хто упали на бранному полі,
Заплативши життям за омріяну волю.
Україно, згорьована матінко сива,
Знов біди напилась, нею і закусила,
Знов кричать матері за своїми синами…
Люди. думаймо, що? Що ж це діється з нами?
14.07 2015.
Ганна Верес
чудово)))))))) 
