Так дихається вільно на роздоллі,
Весна гаптує за стіжком стіжок.
Кульбабиться стежина в чистім полі,
Запрошуючи в гості ластівок.
Лоскоче душу заметіль колишня -
В пробудженні своїм знаходжу суть.
Вже зовсім скоро в млості схлипне вишня
Й хрущі басами пісню заведуть.
Й така полегкість у мені настане,
Бо я пізнаю сутність таїни:
Ще будуть вірші, зорі, і тумани,
І в травах невгамовні цвіркуни!
