Дорога осяяна місячним сяйвом,
І зорі танцюють веселий танок,
Все спить аж до світанку,
Земля одпочиває від зайвих думок.
Нема ні війни, ні чвар, балачок,
Відчула себе малям Земля.
О відчуй надовго ці почуття прекрасні,
Всю зайву погань вогнем спопеля.
Яка ж прекрасна ця земля,
Звільнилася мов од омани
Бодай на ніч, одну лиш мить ,
А вже говорить свіжими устами.
