Колись ми були молодими птахами,
До неба - крилом подати.
Мотузка кордону та точки хаток,
Та іграшкові солдати.
Нам навіть внизу на тонесенькій гілці
Даремно шукати ницих.
Полинули вгору! Лише і тільки.
Обіцяний край там сниться.
Та поки ми так висіли над хмарами
У зграях, в окремих групах,
Нам землю круки скорбот затьмарили,
Позначивши "ru" на трупах.
Цієї зими, снігурі та синиці,
Ми будемо біля дому.
Обіцяний край нам давно не сниться,
Бо ми живемо у ньому.