Повір на мить одну у диво,
Коли немає вже надій.
Повірить в казку ж так важливо,
Злетіть вільготно серед мрій.
Ти не забудь розправить крила,
Щоб піднестись за небокрай,
Де заясніють знов небес вітрила.
А якщо ні – то зачекай…
Високі хвилі втоплять спокій,
І світ зірветься в одну мить.
Лиш в небі синім, темнім та широкім
Самотній промінь мерехтливо забринить.
