Я з’явився і одразу став на незрозумілу мені доріжку-сходи,
Яку почали будувати батьки для мене, а продовжую її я…
Спереду пусто і темно…
Я потроху піднімаюсь, а навколо такі ж, як і я:
Одягнені, взуті, накормлені, але чомусь, на відміну від мене,
Більшість просто сходять до низу, дехто взагалі котиться…
Лиш одиниці таких безумців, як я, зібравшись силами,
Підіймаються у верх…
Мотивацією нам слугує світло, назва якого ІСТИНА…
Озираючись назад, будуючи водночас доріжку-сходи,
Якась невідома сила кинула мене на землю і я майже почав скочуватись до низу…
«Все, що не робиться, робиться на краще»-подумав я і, піднявшись,
Продовжив будувати…
І ось я будую і йду…
Будую і йду…
Починаються перепони…
Вони збільшуються, стають підступнішими,
Причиною є відлуння поганих вчинків минулого…
Не зупиняюсь…
Я камінчик за камінчиком викладаю дорогу в майбутнє,
Беручи з минулого весь той досвід, який я здобув
Сотні разів падаючи…
Поки йду…
Падаючи тримаюсь…
Інші зупиняються.
Багато скочуються.
Думай сьогодні, бо взавтра може бути пізно….
Твоє «завтра залежить від сьогодні»
Твоє завтра залежить від сьогодні.
