поглинай мене
як твій одяг дощ
на очах пітьми
як вуста тремти
від холодних слів
бо нема куди
поховати біль
серед чорних тіл
тільки уяви
скільки темряви
вічність принесе
на ці вулиці
поцілуймося
і впадем пусті
поглинай мене
залишилась мить...
долучайтесь до спільнот у мережі:
facebook.com
та
vk.com
просочись в меня
словно в платье дождь
за ночным окном
как немая дрожь
моих тёплых губ
от холодных слов
когда прячешь боль
среди мёртвых снов
представлять не мне
сколько тьмы сюда
безвремения
принесёт вода
так целуй же вновь
и летим не вниз
просочись в меня
нам осталась жизнь
