Не жду від Бога я отвіту,
І не жду спасіння
Не жду я блага у цім світі,
Зайвого благословення.
Не жду прощення, хоча каюсь,
Не жду у руки свої мрії,
Та серце плаче, серце грає,
Серце тріпоче нитку надії.
Я жду холодних вечорів,
Я жду якоїсь в світі зміни
Не жду я погляду спід брів,
Спід брів дівочих і любимих.
І серце стрепенеться чисто,
І чисто гляну уперед,
Де з нитки життя роблять намисто,
А з нитки правди чорний плед.
Я жду хвилини в захід сонця,
Яка мене у серце б’є
Яка заросте зверху травою,
А знизу вогнем обдує.
